Бувають дні такі сумні і безнадійні ,
Все пахне пусткою, шукаю співчуття.
Подруг питаю- як у вас, чи гарні мрії?
Як ви очищуєте біль , свогo життя?
І дивну відповідь дала мені подруга,
Ану повісьмо наші біди на шнурку,
Нехай повісять й інші у кого наруга,
І виміняй собі найлегшу, будь яку!
Зробила так, як радила! Шнурок нагнувся
Під тяжістю різноманітних наших бід,
Там де моя біда, шнурок уверх напнувся,
Була найлегшою.Забрала у свій брід!
Часом так, але часом мусиш шукати сам броду, щоб не втопитись Дякую, сердечно, за розуміння.!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0
