БІДА!

Бувають дні такі сумні і безнадійні ,
Все пахне пусткою, шукаю співчуття.
Подруг питаю- як у вас, чи гарні мрії?
Як ви очищуєте біль , свогo життя?

І дивну відповідь дала мені подруга,

Ану повісьмо наші біди на шнурку,
Нехай повісять й інші у кого наруга,
І виміняй собі найлегшу, будь яку!

Зробила так, як радила! Шнурок нагнувся
Під тяжістю різноманітних наших бід,
Там де моя біда, шнурок уверх напнувся,
Була найлегшою.Забрала у свій брід!