​​Блокпост. Спекотно. Наче в пеклі...

Блокпост. Спекотно. Наче в пеклі.

Ковток води – ковток життя.

Четвертий день бої запеклі –

Не виглянеш із укриття.

В очах пилюка, в горлі, в носі…

Відламки з кулями свистять.

І я, на диво, живий й досі…

Я чую, листя шелестять,

Немов у рідному садочку,

Гудуть із бджолами джмелі…

Я на травичці в холодочку

Лежу.  Так затишно мені…

Та знов з-за лісу б'ють гармати.

Я у видінні і в бою.

…В садочок вийшла моя мати –

І я на зустріч їй встаю.

Вона принесла вишиванку.

Я одягаю – мати плаче:

"Дай обніму тебе, Іванку!

Най пощастить тобі, юначе…"

І от цей бій. Невже дарма….

До неба очі піднімаю…

Та раптом куля… Все… Нема…

В обіймах неньки помираю…