Пт, 15.11.2024, 19:42
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1050]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3385]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [315]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [908]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Перемогу, війну
 

Він ішов...

Він ішов неквапною ходою
і наплічник, наче автомат,
втомлено підтримував рукою
демобілізований солдат.

Він ішов - чужий для цього світу -
без смертей, без воєн, без звитяг.
Переживши на війні два літа,
він постарів на ціле життя!

Бабці, діти граються на ганку,
сміх веселий, музика здаля...
Оглядалися дівчата в парку
на його потертий камуфляж.

Він, неначе, ніс тягар провини,
що не зміг відвести смерть чиюсь,
не зберіг він свого побратима,
що накрив гранату у бою.

І за те, що пережив комбата...
Даючи до відступу наказ,
залишився роту прикривати,
лиш гранати взявши про-запас.

Він ішов, здоровий, слава Богу,
лиш рубці лишилися від ран.
Як зумів - наблизив перемогу
двадцятидвохрічний ветеран.

Додав: vyacheslav45 (01.03.2017) | Автор: © Вячеслав
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Перемогу, війну, В'ячеслав

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2028 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 virchi • 23:24, 01.03.2017 [Лінк на твір]
Як усе правильно. Кожне слово примушує пульсувати кров у мізках, бо бачив на власні очі таких хлопців. І навіть молодших, які ховали своїх старших побратимів у нашому місті...
avatar
0
2 Asedo1949 • 12:24, 03.03.2017 [Лінк на твір]
Дуже чуттєво і болісно, а найгірше те, що такі ж молоді хлопці продовжують стікати кров'ю, захищаючись від, колишнього уже тепер, побратима.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz