Моя Волинь
Вдихни повітря матінки–Волині,
І ти відчуєш, як бринить твоя душа,
Як у лісах Полісся трелі солов’їні
Співають нам про Мавку й Лукаша.
Торкнися хвиль озер, що, наче небо, сині,
Ти зачерпни в долоні їх нектар,
І давній Світязь подарує сили,
Запалить знову в твому серці жар.
Ти вслухайся у шепіт трав уранці,
Ніде не дзвонять в світі роси, як у нас,
Ідеш, а ноги самі просяться до танцю,
Гармонія природи грає вальс.
Відчуй ту магію, яку пізнала Леся
У кожнім клаптику незайманих лісів,
І ти у “Пісню лісову” перенесешся,
Побачиш край у всій його красі.
Сягни своєю думкою до неба,
Ти усвідомиш, що Волинь, - мов рай,
Що створена вона для кожного, для тебе,
Волинь моя, краса моя, мій край.
| 
у Вас 
0
