Моя мета – не гарне тіло, Моє бажання – твоє серце, Смак насолоди солі з перцем, Чого душі завжди кортіло… Не приховаю, був щасливим, Давно колись, аж забуваю, Вже аж байдужість відчуваю, А марю бурями, про зливи… Ти холодиш, ти палиш розум, В мені розбурхуєш уяву, Щомиті – інша, мов заграва, Таким присвячують не прозу… Моя – в думках, за почуттями, І хоч минулого – кагали, Я не прошу, щоб присягала, Молю взаємин, до нестями… Ти – неймовірна, ти – красива, Шалена, ніжна і тендітна, Для мене – близька, тепла, рідна, Хоч бути поруч не просила… Я закохався в твої очі, В твоє єство, до поцілунку, Мені налий на губи трунку, Якщо надії – не пророчі… Не звично, дивно, романтично, Лякаю поглядом і словом, Але кохати – так чудово, Лише любов існує вічно… У напівтемені таємній, Свіча, проміння і дві тіні, У цих обіймах, у сплетінні, Ми у відвертості взаємній… Так, я не принц, я тільки митар, Не Аполлон, не бог, людина, Але для мене ти – єдина, Заради кого мрію жити… З тобою тут не ради ночі, Не задля миті, не для плоті, Мені важливо, щоб ти потім «Люблю тебе», шептала «хочу»…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
