Дощ
До хмар прив'язане стоїть похмуре місто,
Нитки дощу звисають з вишини.
На вулицях калюжі, як намисто,
Виблискують - усе, як до війни.
Осінній сніг відбув уже гостини,
Його друзяка-дощ так напоїв,
Що той налиту упустив чарчину
Й хитаючись світ-заочі побрів.
Напивсь і дощ : гуляє, скільки хоче,
Всім налива - нікого не мина.
Й до мене причепився серед ночі:
-Давай, щоб закінчилася війна!
Іду і п'ю, а він все наливає,
Та ще й підспівує щосили: "Пий до дна!"
З яким гірким дощ присмаком буває,
Коли намішані в нім холод і війна..
Додав: korobova (25.02.2023)
| Автор: © Світлана Коробова
Розміщено на сторінці : Вірші про рідний край , Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1749 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА