|
|
В розділі матеріялів: 925
Показано матеріялів: 501-520 |
Сторінки: « 1 2 ... 24 25 26 27 28 ... 46 47 » |
|
Вільям Шекспір, Мекбет, Дія ІV, Сцена І
(ШЕКСПІРОВІ ЧАРИ ПРОТИ ВОРОГІВ)
|
Зачароване життя (Мекбет)
|
|
ВИВЧАЙТЕ
вивчайте мову,
щоб вашу розмову
ті ваші вороги не розуміли,
|
Семюел Тейлор Колридж, Шах Кубла-хан у Занаду,
ПЕРЕКЛАДИ УКРАЇНСЬКОЮ
шах Кубла-хан у Занаду,
видав указ своїх утіх,
де Альф, ріка священна, на виду,
|
|
Семюел Колридж "Жадання"
де справжнє Кохання палає,
Taм чисте полум'я Любові- то Жадання,
це- рефлекс нашого земного існування,
|
|
Як сумно й печально,
Коли їх нема,
Ні мами, ні тітки Ірини,
Все меншає членів родини,
|
|
Упав y Києві Пушкін-
Упала Росія:
Усе те пожне вона, що тепер сіє:
Кожну кулю і кожен снаряд,
Кожну бомбу і кожну пожежу,
Кожен будинок і кожну вежу,
Кожну надію, і кожне життя,
Дружбі з Росією нема вороття!
|
|
Знову лякають хеловіни смертю
І викликають душі з того світу,
Щоби потішилися страхом діти,
Щоб бачити потворне і гидке уміт
|
|
Посивіли дерева жовто,
І коричнево, і багряно,
Так образились мовби,
|
|
Адам Міцкевич, Суперник
безнадія, хто краще це зрозуміє,
цілий вираз мене бунтує,
сміття, вісті
|
|
Адам Асник, Айстри.
знову в'януть усі зела,
тільки срібні айстри квітнуть,
задивились в холод неба,
в глибину блакитну.
|
|
вереснево, вереснево,
вереском покрите небо,
ромашково, ромашково,
хмари пропливають знову,
|
|
Осінь іде,
Із собою, Музи веде:
Хмарочосу,
Що чеше хмарам коси,
Небофарбу,
|
|
любов чи є, а чи нема,
є відчуття родини,
всі статус маємо людини,
й усі ми- з України.
|
|
квіти осінні
ні в чому не винні,
барви такі ж,
як в Україні,
|
|
Ковбаса
Волова
Зі Львова,
Свина
Без вина,
Індикова
З Хирова,
|
|
Нем'ясні українські страви
Для читачки Роузвінтер515
Чи восени, чи навесні,
Є в українців страви й нем'ясні.
Є вареники з картоплі,
І капусти, і з ягід,
І з грибів- їх полюбляє
Кожен рід.
Є крижанки із капусти,
Є і просто капусняк,
Є горохова зупа-
|
|
Шось ми так
(західно-українска мова)
Шось ми так,
Якби маркотні,
|
|
Так було
чорною була темрява,
що крутилася, мов жорна,
що викресали енергію білого світла.
білий промінь пронизав чорну темряву,
і вона стала сіро-сизою.
|
|
Барвозвід
Глянь, барв навколо так-
Неполічить.
Новою барвою жаріє кожна мить,
Але між ними є одвічні барви раю,
Які укупі райдугою називають.
Ще їх зовуть веселкою весни,
Яка цвіте, мов ті квітки рясні,
|
|
|
