|
|
|
Гартуся народе, минуться недолі!
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 01.04.2015
|
|
Чи піаніно, чи фортепіано –
Це не важливо, бо в гостях – муза.
І вже мандрую від форте до піано,
Музики шовк вам дарую, друзі. :)
|
|
Якщо нині про нині не знає
Тоді завтра про завтра забуде
Відчуття нам шляхи поміняє
А відсутність майбутність осудить
|
|
Якщо нині про нині не знає
Тоді завтра про завтра забуде
Відчуття нам шляхи поміняє
А відсутність майбутність осудить
|
|
Ми спрагло землі наїдались
Душа не хоче їсти це
Себе самих ми обкрадали
Навіщо це …
|
Розгрібаючи всі свої плани та думки вже стою на пероні чекаю на свій потяг. Навколо купа різних людей але їх одежа видає різний смуток людей зі смаком бо Будинок Моди троєщина полонив масу людського мозку. У своїх рука не велику сумку таку стару і затерту, як і про мої спогади ті, що ведуть мене туди в старі краї, нарешті потяг прибув і втомленими очима провідниця намагається всім бадьоро оголосити про час посадки і тим прокляття своєї роботи. Стукіт коліс сигналізую про довгу подорож через усю країну нічну та денну і не зрозумілі нічні станції які не мають фактичного світла та викликають страх не мов вбивці полізуть до вікон твого вагона. Найкраща стихія коли подорожую зимою або осінню коли вона жовкла та біла та морозна і тихий хрускіт під ногами то від листя та снігу. Зі мною їдуть цікаві на свій лад люди кожен оригінальний та один маргінал не виховане п'яне бидло, що їсть курку, руки витираючи занавіски і так не честі від самого часу
Попиваючи чай поринаю у вечірній горизонт свого вікна, де барви осінні вкривають все навколо і навіть мої каро - зелені очі стали кольору вогню та хитро кохання, що вривається на секунду і його не про гониш на все життя
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Владислав
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
90fox
|
Дата: 31.03.2015
|
|
|
Ми спрагло землі наїдались
Душа не хоче їсти це
Себе самих ми обкрадали
Навіщо це …
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
іван українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 31.03.2015
|
|
1
На заході сонце – розпечене серце.
На заході, де блукає моя душа.
|
|
Збагнути виникнення слова
| сторінка: Поети
| АВТОР ТВОРУ:
Ів-анн Львівський
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
iv-ann
|
Дата: 30.03.2015
|
|
|
Тебе не було у житті,-
кажу собі тепер на втіху,
твій образ вже у забутті,
тому мені і не до сміху....
|
|
Приїхали вже на Донбас з Росії бандити,
Щоб українців наших всіх стріляти і бити.
Вже москальських оцих гнидів багато розвелося,
Треба знищити їх всіх, й ніяк не зберемося.
Як не позбудемось цих гнидів, то скоро будуть воші.
Кров будуть пити з українців за москальські гроші.
Ці гниди вивести так важко, лізуть аж за вуза,
Вчепилися нас москалі, як воші всі кожуха.
|
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 30.03.2015
|
|
|
Ми спрагло землі наїдались
Душа не хоче їсти це
Себе самих ми обкрадали
Навіщо це …
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
іван українець
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
karas
|
Дата: 30.03.2015
|
|
|
Ми всі – з біленької хатинки,
Із нею кревні на віки.
Її ми любим ніжно-тихо,
Мов зачаровані річки...
|
|
Ніжність любові
Потугою добра
Боротьбою творить світ
| сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
Ів-анн Львівський
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
iv-ann
|
Дата: 29.03.2015
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
