Йдеться про кричущий випадок, який трапився на одній із слабко освітлених у темний час вулиць одного з населених пунктів держави, коли чемний, порядний і майже зовсім тверезий молодий чоловік з числа тих, кого з незрозумілих причин дехто з малосвідомих співгромадян називає гопниками (гопами), піддався зухвалому нападу з боку малолітньої школярки, яку, либонь, люблячий садюга-татусь навчив колись кільком прийомам самооборони. Як молодий чоловік не боронився, сили, нажаль, виявилися не рівними, оскільки того разу він, мабуть, переоцінивши власні сили, був сам-один, а не в компанії, як це часто буває, п'ятьох і більше таких же чемних, порядних і майже зовсім тверезих молодих людей, які зазвичай тільки тим і займаються, що бороняться від поодиноких зухвалих малолітніх школярок, особливо на слабко освітлених у темний час вулицях.
сторінка: Вірш-усмішка
| АВТОР ТВОРУ:
Володимир Книр
