|
|
|
Я не знаю, чи хтось ще захоче
За кохання віддати усе,
Але вірю, що десь серед ночі
Біла птаха надію несе.
17.05.2011
|
Але я не Вітер,і лише добрий брат Сон ,розуміє мою печаль і сум, і знову ,і знову, віддає свої крила, аби я полетів до НЕЇ – КОХАНОЇ , ЄДИНОЇ, МИЛОЇ, ОДНІЄЇ на весь світ. 2003. Ленінград . Росія
|
І нема в світі більшої кари
За найбільші в житті провини -
В ріднім краї ставати чужинцем,
Як неволя гірка пече!
|
Ти не сумуй кохана , я Тебе благаю
Я буду поруч, прошу , Ти повір мені.
В цей День, до Тебе свою душу відсилаю,
А сам прийду пізніше , в нашім сні. 17.07.2001. м.Биково. Росія
|
Там небо наше і своє.
Туман приязний, якщо є.
Тішить весна і пізня осінь,
Та наші люди що йдуть в гості.
|
|
У кожного свій хрест, у когось хрест Ісуса –
Тернистий шлях й любов безмежна до людей,
А в других хрест Іуди – це спокуса
До нечестивих, дурнопахнучих грошей.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Сагайдак Ярослав
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
kiv-als
|
Дата: 14.05.2011
|
|
|
Я вже не той, котрий хотів сягнути
Ще досі непідкорених висот.
У джерелі суєт умів збагнути,
Де чаша з смутком, й чаша від красот.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
