Жадана госте, не всміхнетесь навіть...

Всього коментарів: 17
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 shetamara • 11:16, 29.08.2009 [Лінк на твір] Читаючи вірш фантазія домальовує сюжети, які б могли бути перед початком розказаної історії, а потім, відповідь, монолог Чужої Дружини. вірш довершений, але так хочеться узнати що ж було спочатку ("Спочатку було слово" - скажете Ви... ) 0Спам 5 TamaraHanenko • 01:54, 30.08.2009 [Лінк на твір] Що було спочатку - фантазія кожному домалює:) А я - просто полола в мами картоплю, а тоді сіла під вербою та й записала цей вірш, - пам"ятаю. Ото і вся історія. Чому написався - не знаю:)Спасибі, Тамарочко (Томо...) 0Спам 2 45tom • 13:40, 29.08.2009 [Лінк на твір] Цікаво,цікаво - привертає увагу,я думаю заінтригувати читача Вам вдалося!-"5" 0Спам 6 TamaraHanenko • 01:58, 30.08.2009 [Лінк на твір] Дякую, Олексійку. Рада, що то вийшло собі якось... Написався вірш собі, очевидно, як якась квінесенція попередніх роздумів, досвідів, думок, - хто його знає... Рада, що сподобалось. 0Спам 3 Did • 18:57, 29.08.2009 [Лінк на твір] Ми, дійсно, буває. придумуємо чи вигадуємо для себе казку, у яку потім віримо самі, примушуємо повірити інших, а вже веселою чи сумною є казка завжи залежить від нас... 1Спам 7 TamaraHanenko • 02:03, 30.08.2009 [Лінк на твір] Ой, Вікторе, добре, що Ви такі певні, дай Вам Боже побільше гарних веселих казок! Я ж думаю, що частіше трапляється, на жаль, сумних казок, а можна хіба що пробувати цінувати в них свою долю щастя, і не впадати в меланхолію. Іншого контролю над ними немає... Спасибі за роздум! 0Спам 4 Nemo • 01:13, 30.08.2009 [Лінк на твір] Все так чітко, що свого віршованого додатку скласти важно, тому просто 5.0. 0Спам 8 TamaraHanenko • 02:04, 30.08.2009 [Лінк на твір] Дякую від душі! 1Спам 9 octava • 12:00, 30.08.2009 [Лінк на твір] Тамарочко, "жадана госте"! "Ці виноградні пальчики солоні" заполонять сьогодні весь мій день! Чи настрій такий, чи вірш прочитано у відповідну хвилину - таке враження, ніби в ожинах відшукала збиту зорю... На небо її, на небо!.. 1Спам 10 TamaraHanenko • 20:06, 30.08.2009 [Лінк на твір] Ой, як напишеш, то й сльзи крапати готові... Дякую щиро. 0Спам 11 Sofi • 08:42, 31.08.2009 [Лінк на твір] і слів нема, тільки очі мокрі... 0Спам 12 natalya-gurkina • 20:07, 01.09.2009 [Лінк на твір] ))))))))))))) гарно!!!!! 5! 0Спам 15 TamaraHanenko • 21:21, 22.09.2009 [Лінк на твір] Спасибі, Наталочко! 0Спам 13 Igorbay • 21:02, 22.09.2009 [Лінк на твір] Тамаро, ситуація дуже знайома, за душу взяло. Спочатку подумав, що це писав мужчина. З чим це пов’язано, якщо не секрет? 0Спам 14 TamaraHanenko • 21:21, 22.09.2009 [Лінк на твір] Рада знати, що чоловіки відчувають так само лірично... Не знаю, вірш якось сам «вилився». Очевидно, підсвідомо пробувала дивитися на ситуацію «очима чоловічими»... Дякую! 0Спам 16 alena89 • 14:14, 20.02.2010 [Лінк на твір] недосказанність так сильно інтригує, що хочется перечитувати знову і знову. 0 17 spydut • 08:50, 03.09.2021 [Лінк на твір] Написано в давньому якомусь стилі . І фантазіям немає міри і кінця . Цікаво . І взагалі все цікаво !!!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі