Як боляче,коли людині Відрізають крила, Щоб вже вона злетіти Не змогла.Без крил вона безсила,без крил Печальна і слаба. І думає,що все скінчилось, Що вже не здатна ні на що І вже нікому не потрібна, Та й жити вже нема чого. Та лиш з роками зрозумієш, Що жити треба,треба жить! Бо вже нічого ти не вдієш- Змиритись мусиш,що ж робить? Болить душа і бідне серце, Та ти не плач,не розкисай Усе менеться,все вкладеться, Ти лиш надію в серці май. Ставай покірно на протези, Роби сміліше перший крок, Життя вимірюй на терези, Немов школяр,не вивчивший урок. Все зваж і виміряй, і зрозумій, Хоч з біллю,та все ж ходити зміг, І все ,обдумавши повір,що жити Можна і без ніг.В кулак зібравши Силу волі,Здолавши безліч перешкод Іди сміліше по життєвім полі І не вклоняйся жодній із негод. Лиш так зумієш вижити,встояти, Всі перешкоди на шляху здолать, Лиш так зумієш горе подолати І на протезах впевнено стоять. Ніколи не впадайте в відчай,люди З любого лиха завжди вихід є Тримайтеся і перемога буде, Хто не здається- той отримає своє! І пару знайдеш ти обов"язково "на всяк товар є всякий покупець" І будеш жити радісно й чудово І прийде негараздам всім кінець!
| 
у Вас 
1
