ВІРШ "ЯК боляче..."

Як боляче,коли людині

Відрізають крила,

Щоб вже вона злетіти 

Не змогла.Без крил вона

 безсила,без крил

Печальна і слаба.

І думає,що все скінчилось,

Що вже не здатна ні на що

І вже нікому не потрібна,

Та й жити вже нема чого.

Та лиш з роками зрозумієш,

Що жити треба,треба жить!

Бо вже нічого ти не вдієш-

Змиритись мусиш,що ж робить?

Болить душа і бідне серце,

Та ти не плач,не розкисай

Усе менеться,все вкладеться,

Ти лиш надію в серці май.

Ставай покірно на протези,

Роби сміліше перший крок,

Життя вимірюй на терези,

Немов школяр,не вивчивший урок.

Все зваж і виміряй, і зрозумій,

Хоч з біллю,та все ж ходити зміг,

І все ,обдумавши повір,що жити

Можна і без ніг.В кулак зібравши

Силу волі,Здолавши безліч перешкод

Іди сміліше по життєвім полі

І не вклоняйся жодній із негод.

Лиш так зумієш вижити,встояти,

Всі перешкоди на шляху здолать,

Лиш  так зумієш горе подолати

І на протезах впевнено стоять.

Ніколи не впадайте в відчай,люди

З любого лиха завжди вихід є

Тримайтеся і перемога буде,

Хто не здається- той отримає своє!

І пару знайдеш ти обов"язково

 "на всяк товар є всякий покупець"

І будеш жити радісно й чудово

І прийде негараздам всім кінець!