Пройтись по краю прірви та не впасти, збалансувати майже на межі... Кусочок істини із закутку украсти, із закутку безмежної душі... Без сили бігти далі, не здаватись, у хащах віднайти своє життя... За мрію до кінця усе ж змагатись, і не просити в долі каяття... Збагнути істину і відродити силу, відкинути нав'язливі думки... Повірити і підкоритись диву, Світ - не тенета, люди - не вовки... Програвши принципам, і визнавши поразку, збагнути врешті своє власне я. Тепер потрібно скинути лиш маску, а так - все добре,це - моє життя!
=) прекрасні Ваші слова, так хочеться їм вірити... На жаль, бувають люди, гірші за вовків, на жаль, не вірю в чудо, хоч вірити б хотів... Ех, а Вам всього найкращого!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
