Ще з юних літ, думки перебирала,
Обдумувала все- і так і сяк,
Хотілося ,щоб тайн не існувало,
Щоб кожну річ приймала просто так!
Пощо людина на цей світ приходить?
Чи ж долею вже вистелений шлях,
Чи кроків даль, це особиста справа,
Чи карта вписана давно в наших слідах.?
Чи виконаю все, на плечі взявши
Цей хрест земний , що Бог мені післав?
А як що ні, пощо думки придбавши,
У життєвє кубельце, поскладав?
Чи доживу, щоб чимось прислужитись
Своєму ближньому, так як і Бог велів,
Чи пройду мимо ,бо «сорочка» ближча,
Лататиму її, щоб тілом не світив?
Подай же Боже розум зрозуміти,
Оце земне і не стійке буття,
Навчи мене, щоб у любові жити,
Молитися тобі й тобі служити,
Не нарікаючи, нести свого хреста.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
Непросто розібратися у всіх тонкощах життя, тому за порадою звертаємося до нашого небесного Отця. 
