Я живу, ти живеш, всі живуть... Якесь безбарвне животіння. Вже ніби змалювала суть, А як же змалювать терпіння? Є лінії і кружальця, Перетини і долі згини, А малювати почуття Не навчимося до загину. Лиш збоку істина проста: Не склалося – в житті буває... Чому ж тоді твої вуста Холодне серце пам’ятає?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Згодна з Вами
