Я вже, як покинутий собака, Що довго вірою і правдою служив, Сиджу нині під дірявим дахом, Згадую, як життя своє прожив.
Друзів меншає, життя іх обірвалось, А інші... як і я, десь по кутках сидять. Мов не лінились, та чомусь сталось, Що ледве можем в своім краі виживать.
Якісь пішли, і відстань іх забрала, Між нами кілометри і лукавість слів, А інші, що із піднятим забралом, Бездомні, бо ніхто іх прихистить не захотів.
А треті, лиш вдають із себе щирих, А перетворились на вгодованих свиней І рвуть куски братів своіх, обділених, збіднілих, Повні шкурних, здирницьких ідей.....
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0