Ця сукня пошита з простоти,
Для доброзичливої твоєї душі.
Мода крута , знайшла свій простір,
Ій тепер ніяково зовсім.
Помінялась матерія.. взаємності простоти,
Люди носять ненависть в собі.
Блюзнірством візерунки вишивають.,
Замість ввічливості..на себе одягають.
На комусь ..з діамантами байдужість..
Хтось в шипах хизується колючих.
В когось заздрість ..замість прикрас..
Дехто злість ховає в рукавах.
Твоя сукня ,доброзичлива і поксякденна,
І тобі в ній приємно.
Дарма що не в моді,
Носи її при будь-якій нагоді
Можливо настане той час
Щезне мода, в колючих шипах.
Тоді душа ,одягне обновку нову.,
Сукню взаємності з любовю.
Якесь невловиме пророкування відчувається у Ваших словах.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0