Нарешті сталось суд державний,
Конституційний, вирішальний,
Закону власника назвав,
І строго на строго вказав:
Майна закону не торкатись,
Бо має ним розпоряджатись
Лиш прокурорський чинний клан,
Один лиш він порядок сам,
В "майні" своєму визначає
Себе: і хвалить, і карає,
А при потребі ще й товче,
І чи вподобає всім це,
Чи не вподобає, байдуже
Бо власність - суть приватна дуже.
Що хочеш з нею, те й роби.
Саджай, мордуй, життя губи.
Все власність.
2000р.
На час написання твору, в Україні діяв Кримінально-процесуальний кодекс відповідно до "норм" якого, для того аби завести кримінальну справу, посадити на час досудового слідства, і врешті решт засудити, потрібні були не докази, не факти а ВНУТРІШНІ ПЕРЕКОНАННЯ (так було прописано в кодексі) слідчого, прокурора, судді! Інакше кажучи не сподобалась морда, іди на нари! Кримінальні справи заводились слідчими і прокурорами. Досудовий арешт відбувався за РІШЕННЯМ тих же слідчих і прокурорів. І ці дії НЕ ПІДЛЯГАЛИ ОСКАРЖЕННЮ! Якщо мене не підводить пам'ять на той час в Українських буцегарнях сиділо з півмільйона осіб (сьогодні втричі ! менше).
11/04 2000р. Конституційний Суд України, за поданням Ген. прокуратури і виніс описане в творі "рішення". Незначні зміни в правоохоронному терорі розпочалися лише після вбивства Г. Гонгадзе з вересня 2001р. коли Л. Кучма намагаючись робити гарну міну при поганій грі, був змушений йти на поступки Раді Європи, яка на той час регулярно тикала Україну мордою в становище з правами людини.
На жаль процес реформування незавершений й по сьогодні, і вкрай сумнівно що правоохоронна "вакханалія азарту" швидко скінчиться!
"Чи не вподобає,байдуже"... А де ж поезія тут, друже?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")