...дивлюсь в відкриті двері
моя схилилась голова над аркушем паперу -
шукаю згублені слова. дивлюсь в відкриті двері -
та чи не звітрились туди легкі й веселі в зльоті,
за барикади і ряди, крилаті у свободі.
і чую - там горить трава і падають знамена.
і місяць в нічь (і так бува!) з зірками теревенить.
вітрів із тишею там пря і небо снить дощами,
в червоних променях зоря і пил понад степами.
відлунням луни громовиць... - в заобрій кличе днина!
в провалля випитих зіниць пустелі самотиння.
там краєм райдуг небокрай величний в дивосяйві.
дудар в степу сумної гра...- пісні вмирають зайві.
там ночі зоряна краса і диха степ у волі,
в пташиних співах небеса, зоря у видноколі...
у котре вже доба нова стучить в відкриті двері...
слова...і літери...слова на білому папері...
Додав: ontoya (16.03.2018)
| Автор: © Ем Скитаній
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1011 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.