НЕ СПОДІВАЛАСЬ

Не сподівалась, що життя

Візьме такі оберти,

Що щастя вмре раніш ніж я,

Лишусь одна взаперті!

Минули весни, сніг лежить,

Затверд ,тепла немає,

Скрізь темнота, серце болить,

Й так день за днeм зникає.

Молюся Богу, щоб почув

Оцю мою молитву,

Щоб моє щастя повернув,

Поставив міст над прірву!

І вірю я, почує Бог,

І ще відчую радість,

Позбудуся земних тривог

Він оздоровить слабість!