«Старість – це коли жити хочеться більше ніж спати…» народна мудрість
А що, коли і не живеться
Та й сон давно пропав уже…
Якщо нічого не ведеться –
Усі не ті, все скрізь не те…
Затерпла доля болем в серці,
Думки змішалися як кутя,
Не хочеться отак померти,
Не віднайшовши каяття…
Чого жила, кого любила,
Для чого вірила колись,
Що все оте в житті чинила,
Щоб сподівання всі збулись…
Нема доріг ступати в далі,
Вже сповільнивсь шалений біг…
Забути б гіркості й печалі,
Як той позаторішній сніг…
У когось все в активних діях…,
Бажаннях й вірі в майбуття,
Моє ж давно завмерло в мріях,
Не віднайшовши шлях буття…
Так в зародку життя й минуло
Не народившись в почуттях,
Тому давно, чомусь, забула,
До щастя як шукати шлях…
Для кожного свої закони
Кому щастить, а в кого крах…
Не посивіють навіть скроні,
Без повеління в Небесах…
Тому ступаю так смиренно
Своїм життям крізь терни я
Допоки Богу це приємно,
Не віддалюся в небуття…
5.02.2020
#поезія_Іванна_Осос
| 
у Вас 
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 
