Яка пора не знаю..
Яка пора не знаю.. Яка пора в душі не знаю... Весна, чи Осінь ще буя Зима ще досі спочиває Струну у серці обрива... Як той підсніжник скам'янілий, Що на Хрещатику проріс, Отак завмерли навіть мрії Що рвались до весни колись... Безглуздо все якось в природі Блукають люди, як мара, Нема надій на світла промінь, Хоч календарна вже Весна... Не відчуваю Весну в серці, Не маю планів і думок Як сморід той в повітрі стерти, Що душу огорнув у смок...? Панує зрада скрізь і заздрість, Де кожному і брат не брат Бо Сатана владує світом Міцніючи щодень в стократ. А наша сила лиш в молитві У єдності сердець і душ Здолаєм всі хмари підступні Для України щоб Христос Воскрес! 6.03.2020 #поезія_Іванна_Осос
Додав: Lilafea (06.03.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1077
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ virchi : У вірші показано не тільки жахи війни, а й силу віри. Молитви почув Бог і вберіг життя, що є найціннішим...
virchi : Монолог із власним серцем – дуже інтимно і болісно не лише вам, а й усім, хто ознайомився із твором. Але нам рано справляти тризну!
ivanpetryshyn : Це- аналіз вірша. Добрий, для школярів до вивчення.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас