Не правда, що в житті одна любов буває, Як і не правда, що кохання лиш одне… Це так навчили, щоб насправді не шукали, Якщо було не те й чомусь воно пройде…
Нам кажуть, що одне лише буває серце, Котре для тебе лиш одної стукотить… А що якщо в обмані ти втопилась, То що з реальністю цією маєш жить?
Якщо тебе уже благословили люди, То до могили вірність ти повинна берегти? Задля дітей, бо іншого ж не буде, Пожертвувать собою й далі йти?
Якщо той шлюб відбувся навіть в церкві, То чи завжди він й Богом освятивсь? Невже Господь велів обман терпіти, Який людьми тоді благословивсь..?
Благаю в Господа прощення, Що дар Його в собі не вберегла, Хоч до кохання спонукав щоденно, Не чула я Його, хоча й жила…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
