ЧАС ЛЕТИТЬ...
ЧАС ЛЕТИТЬ… Час летить наче птахи осінні, Завмираючи десь в вишині, Вік спинився в німім отупінні, В віршах рояться думи сумні… Нове щастя давно не планую, Все пішло, як повинно пройти, Серця свого давно вже не чую, Не пишу й не читаю листи… Безупинно життя пролітає, Зафарбовую хоч сивину, Моє тіло ніхто не кохає, Та в душі не шукає струну… Без жалю відпускаю минуле, Не шукаю в майбутнє шляху, Мрії навіть давно дременули, Павутину лишивши крихку… Час летить наче птахи осінні, Не повернеться вже й навесні, Розчинюся в його безгомінні, Лиш думки залишивши рясні… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 22 . 10 .2021
Додав: Lilafea (22.10.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1632
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ leskiv : Ох, вже ця душа стражденна.
leskiv : Погоджуюся. Життєвий шлях треба обирати самому.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
