Вони сиділи за столом З бантами, круглими очима Яскравий ранець за плечима, І подив, й радощі кругом. Навколо щастя щебетало: Дитинство стало на порозі, Була вже юність у дорозі Але вони про те не знали. Вони сиділи за столом – Одна заплакана і тиха Стрілою серце перше лихо Проткнуло мов гнилим гвіздком. А інша мовчки обіймала, Знімала поглядом, мов дивом, Весь біль. Припало горе пилом. За руку впевнено тримала. Сховалась юність за кутком. Фата зими цвіла снігами, І ось вони, щасливі мами, Сидять за буковим столом. За ароматним чорним чаєм Розмова в’ється безтурботно Але одна із них скорботно Таблетки чаєм запиває. Вона сиділа за столом. Напроти – чашечка порожня І серце тихо і тривожно Гатило душу кулаком. І все було таке простим Ніхто не дав руки підмоги - Закінчилися дві дороги- Лиш чашка на столі пустім.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
Хоча і на відмінно отрималось...
