І знову сум обіймами на плечі І знову дум тривожних пелена І знову тиша згубленна в фальцеті І знов душа пригніченно одна. Як скинути кайдани із зневіри Як наказати розуму" Мовчи!" Як відновити відчайдушність віри До просвітління шлях свій віднайти. Втомилась...Сонце в посірілих хмарах Вже не гойдає на прозорих пелюстках Іду як тінь?Та ні мабуть примара Від розуміня в венах застигає страх... Невже цей бій сама собі програла В ілюзіях заплутась душа Ой доленько,це я ж тебе обрала Вперед ,вперед , назад іти дарма. Встаю і падаю,безсило підіймаюсь Як птиця Фенікс, в пошуках добра Живучи в світлі,нести світло намагаюсь Я сильна ,та часом така слабка...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
