Зібралися вчора жінки, щоб поговорити,

Про життя  своє сімейне, як їм важко жити.

Трохи вони розказали про долю не легку,

Та й пішли вони до бару, щоб випити кваску.

Про своїх чоловіків почали говорити,

Що вони не вміють жіночок своїх любити.

Навіщо з ними долю з"єднали вже на віки?

Що напевно чужі кращі усі чоловіки?

Чужий так гарно чоловік вміє пригостити.

Своєму -- треба кожний день все інше варити.

Чужий гарно з посмішкою до тебе белькоче.

І обніме ніжно так, й під ребром полоскоче.

А свій матом посилає і голосно кричить,

Коли  пиво і горілка у животі бурчить.

Чужий тебе на машині возить коли темно.

На прокат машину візьме, але це приємно.

А свій тебе по городі на тачках повозить,

Бо машини він не має і пішки сам ходить.

Чужий з базару все тобі таксі  вчасно закаже,

Своєму п"ять сумок несеш, дякую не скаже.