Коментувати також можна з та

Пт, 29.03.2024, 12:53
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1015]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2667]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1477]
Вірші про рідний край [805]
Вірші про мову [201]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [143]
Елегія [51]
Історичні вірші [288]
Вірш-усмішка [995]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [109]
Вірші про військових, армію [209]
Вірші про Перемогу, війну [408]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [332]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1214]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4418]
Філософам [1292]
Громадянину [861]
Метафізика [153]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Пройшло сто років з нашої розлуки...



[
* * *
Пройшло сто років з нашої розлуки,
Від того дня, як щезли всі надії…
Та пам’ятаю твої сильні руки
І нездійсненні легкокрилі мрії.

Дивився в очі весело і щиро,
Натхненно перетворював на казку
Моє життя, усталене і сіре.
Ти мною марив! Я ж носила маску…

Зірвать хотіла! Та усе боялась
Примарну нашу дружбу зруйнувати,
Ще й тішилась, що вчасно відірвалась,
Змогла до тебе пристрасть подолати.

Серце і розум. Вічна суперечка!
Вчинити правильно чи як велить кохання?
Обов’язок на боці не сердечка…
Біль приховати, знищити бажання!

Я не змогла тоді тобі сказати
І зруйнувати виплекану мрію.
Хотіла хоч на день твоєю стати,
Примарну дарувала нам надію.
………………………………….

Я так тебе кохаю, що не в змозі
Від вуст твоїх принадних відірватись.
Пройшло сто років, ми ж іще в дорозі…
Замовкни, розум! Оберу – кохатись!

Додав: Roksolana (23.12.2012) | Автор: © Маргарита Шевернога
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Шевернога Маргарита

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2588 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 malovana • 11:01, 24.12.2012 [Лінк на твір]
Зворушливо-закохано, гарна будова 55555 hands hands hands
avatar
2 Roksolana • 14:15, 24.12.2012 [Лінк на твір]
Спасибі Вам! inverted


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".

virchi: Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці

virchi: Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz