Комусь, можливо, я здаюся божевільною. То й що? Я рада! Так добре іноді забутись, стати вільною! Людського стада Дрібна частинка непомітна, нерозпізнана, І раптом – ось вам! – З’явилась Мавка, босонога і розхристана, З рудим волоссям. Яскрава цятка серед сірості й буденності – Духмяним трунком. І мрієш: стане диво це в природній єдності Тобі дарунком… Вальсує Мавка серед парку старовинного З опалим листям, І не спотворити чола її невинного Ніяким вістям. Брудні калюжі з каламуттю розпрощалися І марять небом: Якщо літає та, просочена дощами вся – Землі не треба! Юрба байдужа насувається лавиною. – Що ще за Мавка? Зметуть, розтопчуть, щастя визнають провиною: Чужа – і крапка! Тож краще справді бути трохи божевільною: Дитятком щирим! Кружляти в танці повітрулею свавільною Над містом сірим…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
