Сніжинка ніжністю до вій припала,
вгорталася твоїм теплом.
Як іскорка у келиху бокала,
живинкою світилась поза склом.
А ти була щаслива до безтями,
в обіймах найсміливіших надій.
Ти вірила,ішла до них снігами,
долаючи неприязні стихій.
Коханням зацвіла ,немов жоржина,
вбираючи енергію світів.
Моя ти,квіточко,єдина
іще не прожитих життів.
| 
та
у Вас 
0
ніжно)))
