Мережить на вікні моїм зима,
Шовковими нитками візерунки,
Неначе в дивній казці я сама,
Стараюся розплутати малюнки.
Ось так і ти мене приворожИв,
Приплів до себе гарно і уміло,
Заплів у візерунки хитрих слів,
Що вже із них я вибратись не вміла.
Зима одягне землю у сніги,
Знов на шибкАх розквітнуть чудо-квіти.
Мене ти приморОзив назавжди,
Шкода, що не зумів мене зігріти.
Зимові вікна і тепло душі)))) Знаєте, Наталю, весь час,коли читала Вас, думала, що Ви з Півдня_Центру України, а нині глянула - Тенопіль. Так Ваша поезія дихає тією спекою і емоціями-образами, характерними для Півдня))) Ти як зима - кома не потрібна (тут між підметом і присудком перед як)
Щиро Вам вдячна, пані Тетяно! За всю Вашу допомогу, за увагу, якою мене наділяєте. ДЯКУЮ! ПРясню. я з Тернополя вже 22 поки як поїхала, тобто і з України також. Всі мови перемішалися в голові, а в з ними й граматики. Вони також різні, і розділові знаки частенько мене підводять, є такий гріх.
Зима. Вікно. Окраєць неба. Чийсь слід у пам'яті снігів, Його душа, сумна без Тебе, Немов ріка без берегів, І крила мрій, що прагнуть лету, Вогонь роздмуханих бажань, І світлий сум душі Поета, Що зазирає знов за грань, І чорний крук, що з небо-висі Кидає тінь на Твої сни, І дві душі, що обняли'ся У вічнім прагненні весни, І промінець, що розтинає Пітьму світів у час світань, І Він, який ще й сам не знає, Що Ви віднині - інь та янь...
Ая, я-як кажуть у нас на Тернопільщині . Дякую вам, пане Пилипе за увагу!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
