Твій лагідний голос. Знову дзвіночком її позвав. Через багато років. Ти про свою зірку згадав. Майбуть не зміг забути. Що в розлуці жило. Все що було в смуті. Квітами багряними знову розцвіло. Засяяли очі дівочі. Від радості заспівала душа. Відгукнулась сяйвом ночі. Яким давно відшуміла весна. Буває минуле повертається назад. Доля шукає загублений шлях. І розквітає твоя мрія. На яку втрачена надія. Де є притяжіння тепла. Там тліє кохання іскра. Поки душу гріють слова. Там любов завжди жива.
Такий собі зворушливий вірш, але трішки треба допрацювати над ритмікою....Або,це білий вірш, то тоді рими не обо"язково....
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
