А від цілунків досі млосно, Наївно марю про твій подих, Думки про тебе стоголосно Вві сні втопають в насолодах… Той тихий затишок за вечір, Я мить найменшу пам’ятаю, Бо ти торкала мої плечі, Від тоді в спогадах літаю… Долоня ніжна у долоні, Обійми, наче двох дітей, У довгожданому полоні Двох часом зраджених страстей… Я не забуду аромату, Який вдихав я з почуттями, Так можуть глибоко проймати Лишень вустами…, до нестями…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1457 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
