Палають губи, Пульсують руки, Та мов до згуби, Кружляють круки… І серце б’ється В свою мембрану, А зграя рветься В відкриту рану… І все у розум Стікає болем, Вдихаю дозу, Із алкоголем… І кличу круків, Посеред ночі, Спинити муки, Забрати очі… Щоб більш не бачить Ясного лику, Не той я, - значить, Стулю повіки… Хай буде милим, Хто є не любим, Дай, Боже, сили Не стати грубим… А, може, краще, Задля огиди, Розкрити пащу, - Хай ненавидить?… Ну, де ж ви, круки? Я вже здихаю… Добийте, суки… Бо ще кохаю…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
