Я в тобі до краплин розчиняюсь, В невагомості тішуся снами, І чекаючи зустріч, тиняюсь, Бо плекаю ту іскру між нами… Усміхаючись йду на роботу, А у вухах – твоє відголосся, Бо я бачу постійно навпроти Твої очі і губи, волосся… І все важче тебе відпускати, І все легше для тебе творити, Бо твій запах п’янкого мускату Закликає усе повторити… Я в тобі до краплин розчиняюсь, В невагомості тішуся снами, І чекаючи зустріч, тиняюсь, Бо плекаю ту іскру між нами…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1571 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
