На відстані душі
Проносяться комети
Над світом і людьми.
Одвічний сум Поета
В душі несемо ми.
Шукаю безупину
Пустелями зневір
Ту рідну Половину,
З якою - хоч до зір.
А, може, вона ближче -
На відстані душі?...
Що є любові вище? -
Мовчать сумні дощі.
В життєвій круговерті
Ріка терпінь тече.
Та я шукаю вперто
Коханий блиск очей.
Щоб два серця гарячих
Забилось в унісон,
Й життя було неначе
Найкращий в світі сон.
Душа бажає злетів,
Горіння і прозрінь.
Одвічний сум Поета
На світ кидає тінь...
Додав: Валькірія (25.09.2010)
| Автор: © Крісман Наталія
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2785 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА