На відстані душі
Проносяться комети
Над світом і людьми.
Одвічний сум Поета
В душі несемо ми.
Шукаю безупину
Пустелями зневір
Ту рідну Половину,
З якою - хоч до зір.
А, може, вона ближче -
На відстані душі?...
Що є любові вище? -
Мовчать сумні дощі.
В життєвій круговерті
Ріка терпінь тече.
Та я шукаю вперто
Коханий блиск очей.
Щоб два серця гарячих
Забилось в унісон,
Й життя було неначе
Найкращий в світі сон.
Душа бажає злетів,
Горіння і прозрінь.
Одвічний сум Поета
На світ кидає тінь...
Додав: Валькірія (25.09.2010)
| Автор: © Крісман Наталія
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2684 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА