В час війни і розрухи. Є вихід в них. Це прихід не месій. Але їхня місія - надважлива. Де зброя безсила. Коли політик заводить в тупик. І обертаються проти людей, як тортури - псевдокультури. Десь тоді, коли смерть уже косить без смислу. Появляються з вічності мислень вони - добрі велетні слів. Нові вісті, в подобі послів. Винахідники щастя й любові. Котрі завжди праві. І загальнолюдськими дорогами миру стають землі, і води, і мудрості милі... Вони ті що уміють цінити планети усерозмаїття, та научать усіх досягати гармоній Всесвіття. І цей діалог культур - порятує від куль, і відродить народи, відкриє друге дихання для свободи. Від диктаторів, чи то князьків, і озлоблених книжників, в них немає лаврових вінків. Та по-совісті вищих віків - в нагороду дано їм творити - світи... Це вони - геніально безмежні поети ! Будьте ними. Підіймися над межами ти...
У розумінні чужого , ми краще знаходимо себе . Але чомусь чуже і піснями і культурами ( російські і англійські пісні і шоу ) в душі українській більше переважають , а рідного так мало . СВОГО НЕ ТРЕБА ЗАБУВАТИ , а тим більше , так багато з українців свого цураються ... Невже все можна за гроші купити. Люби своє - але поважай чуже . А багато роблять так - любою чуже , на своє плюю...Шкода ... Дякую за влучні слова !
Так, звісно, ви праві ! Треба примножувати , розбудовувати своє, свою культуру, щоб вона була конкурентноздатною.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
