Я так люблю, втікаючи від злив,
Сховатись десь під деревом крислатим,
Між хмар патлатих сонечка налив
Очима волошковими спивати.
Я так люблю у пахощах хмільних
Вслухатись в шепіт трепетного листу
І милуватись, як під дзвін весни
Гойдає гілка крапельку сріблисту...
Як кіт чудний, ховаючись в кущах,
Вловити прагне наспіви пташині...
Я так люблю заплутатись в думках,
Немов метелик в срібній павутині.
А потім, очі звівши в голубінь,
Всміхнутись тепло майже вщухлій зливі!..
Я так люблю крізь повені цвітінь
Впустити в душу промені щасливі!
який приємний, весняний, ніжний вірш... і,як завжди,майстерно..небанальні рими, гармонійна побудова, навіть картинка здорово підійшла.. мені вкотре сподобався Ваш вірш..:) тільки ,інших оцінок тут не може бути!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
, не менше. :-) Успіхів!
Приємно,що завітали! 
Пані Роксолано,надзвичайно приємно читати такий гарний відгук від Вас!Дякую щиро! 
