О,диво - метелик на квітці сидить, Такий чарівний і такий незрівняний На крилах його - неба синя блакить І сонечка промінь блищить золотавий. І зелень травички на крильцях його, Асмужка червона - то колір троянди Хотіла пильніше розглянуть його Та він відлетів і високо сів на причілку Веранди.Та я зачекаю-він знов прилетить І сяде на квітку ,в яку закохався, А я зупиню цю радісну мить, Щоб диво- метелик в душі залишався.
На крилах його - неба синя блакить І сонечка промінь блищить золотавий. І зелень травички на крильцях його, А смужка червона - то колір троянди... -
гарно Ви, пані Галино, "розшифрували" забарвлення того метелика... так, ніби абстракна картинка якогось небесного маляра у квітник Ваш легкокрило завітала... гарний настрій...
ПАНІ ,Валюшо ,дуже вдячна за добрі слова!Мені дуже подобаються ваші вірші,отож натхнення Вам!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Кричать у вічі: «Слава Україні», Та, як чорти, в Вальпургієву ніч Танцюють нишком на чужій руїні, Обіцянками скріплюючи клінч… Правдиво сказано...Підтримую.
та
у Вас 
0
