Ми опинились в лісі вересневім
Ми опинились в лісі вересневім, Блукали поміж кленів і дубів. А він немов вітав нас і під небом Пожовклим верховіттям шелестів. Осінній ліс - легенда і реальність. Яка в нім глибина і свіжий дух. Ми йшли і, не скажу, що хвилювались, Але чомусь сповільнювали рух. Ми все про несуттєве говорили, Гадали, чи настануть холоди. А віти лиш гойдались упівсили, І падолист притрушував сліди.
Додав: Високий (30.09.2011)
| Автор: © Високий Олександр
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1695 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.