Коментувати також можна з та

Пт, 29.03.2024, 16:45
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1015]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2667]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1477]
Вірші про рідний край [805]
Вірші про мову [201]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [143]
Елегія [51]
Історичні вірші [288]
Вірш-усмішка [995]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [109]
Вірші про військових, армію [209]
Вірші про Перемогу, війну [408]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [332]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1214]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4418]
Філософам [1292]
Громадянину [861]
Метафізика [153]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

У мистецькій кузні

У мистецькій кузні

  Темінь дихала ненаписаною прозою зимової порожнечі. Примерзла і суха вона заковтувала у власну безмежність усі відгуки ледве чутного серцебиття простуджених зір. Віхола ввиважась самотністю і невідворотністю льодяних зірниць спогадів і гула своєчутно, як може гудіти лише похололий морок невідомості. Заслухавшись космічного оркестру Артем вкотре намагається торкнутися землі, хоча би підошвою задум. І невідомо чи його власним видом ліків, чи поступовим шаткуванням молодечих сил являються ті нічні посиденьки над пожовтілими зошитами. Заберіть , чуєте, негайно заберіть від нього ручку, інакше він викаже почерки усіх своїх душевних перипетій.

   Абзац. Пізно. Уже виказав.

   Його діагноз очевидний – він письменник. Той, хто не звик підлаштовуватись під загальновизнані шаблони. Той, кому чужі солодкаві ерзаци людяності , котрими тішаться випадкові графомани і блудословці. Той, чиї намистинки лелійного спокою втекли геть з прикрас буденщини. Той, чиє серце завжди битиметься в такт сповідуваним рядкам…

   Так уже сталось, що не ми в праві придавати відтінків цьому роду діяльності, цій особливій субстанції особистості. Тоді просто затихнемо. Дозволимо герою самотужки розгортати пейзажі своєї дійсності.

   На фоні скромного ансамблю віджилих меблів, непевних відблисків  колишньої ошатності шпалер важко вгадувалась тепла гама затишку. Якщо безлад є характерним індикатором  творчого настрою, то ці хаотично розміщені стосики використаних зошитів радше кричали про педантичність. Маленькі вікна більше любили споглядати у себе, хоч щодня прагнули висмикнути з довколишнього сонцецвітіння благенький клаптик світла.  Кімната була віддаляла від вічності, але відштовхнувшись від її стін можна було навчитись літати.

   Ніч стукає у вікно обважнілими пальцями втоми, а він, попри важкість сотень речень продовжує творити.  І робить це відчайдушно, і до певної міри  відважно, адже з кожним розписаним образом все більше і більше підпускає майбутнього ( а, можливо, такий і не трапиться) читача до згортків своєї сутності. Слід безумовно вміти записувати, про що перешіптуються совість і муза. Оце вміння, либонь, і зветься красним письменством.

  Із кожним ковтком тез Артем ставав все ближчим   до своєї мети – жити, відірвавши від себе налиплий трафарет поденщини. Але разом з тим увійти в завтрашній день легкомрійною ходою, не залишаючи відбитків зашкарублих черевиків на невинних обличчях.

  І тільки б завчасу не поставити крапку. Він вип’є це натхнення до дна.

  І ось після сотень ночей, висотаних словотворчою музою, у мозок повільною теплою хвилею докочується одкровення – так, це воно! Книга його життя! Нарешті останні штрихові ремарки вдихнули обриси живої сутності у відболілий хлопцем роман. Тепер це творіння, наче новонароджена дитина – хоча ще не може жити без материнського тепла, проте є уже повністю сформованим організмом зі своїми системами чуттів і почуттів. Таким своєдумним малятком тепер лежав, сповитий ошурками випадкових дописів і замальовок  перший зрілий прозовий твір Артема. Автор, ще не встигнувши як слід змити чорнильні цілунки фраз, уже вимріював майбутнє. Книга, одягнена у тверду, з шовсткуватими виямками обкладинку, просякнуту свіжим ароматом поліграфічної фарби і неприхованої довершеності. І нечувано приємний лоскіт мрії вкотре замінив хлопцю сон, спокій і такі-сякі радощі позаквартирних можливостей.

   Його завтрашній день буде освячений торжеством приголубленого таланту. І це попри згірклість важкої рутини роботи механізатора.

 

 

 


Додав: Rodzunochka (16.12.2012) | Автор: © Вікторія Фещук
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1653 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 Davudenko • 12:26, 18.12.2012 [Лінк на твір]
ДЕНЬ ОСВЯЧЕНИЙ ТОРЖЕСТВОМ 55555 :) hands
avatar
2 Rodzunochka • 18:13, 18.12.2012 [Лінк на твір]
вдячна за прочитання happy


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".

virchi: Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці

virchi: Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz