Появившися в кімнаті він зразу привернув до себе увагу - дуже вже шумним був. Його крики виводили з себе. І я почала читати вголос вірші Жадана. Він затих, сів поряд. Я його розглядала, а він сидів і не рухався. Зовсім близько. Виникло бажання протягнути руку і торкнутися, але я не хотіла злякати. Пробувала читати дальше, але не могла зосередитися і весь час крадькома поглядала на нього. Жодного руху. Не знаю скільки ми так просиділи. Врешті він заворушився. Розімнув кінцівки, повернувся до мене. Дивився прямо в очі. І тут його забрали. Його чекає смерть, як і тисячі його родичів. Жаль. Це був перший хрущ, який мені сподобався.
Ніч пливе, сутінь хитається, повітря вдихається, видихається. (Сергій Жадан)
Прекрасна ретуш-замальовка природи, а саме головне неочікувана розвязка і загадковість - а хто ж це він такий . Маленький хрущ - і все так непросто...Останній раз хруща бачив у дининстві. КЛАСНО ! , за загадковість і за закінчення, за думку і природну чистоту.
Дякую В нас майже дощ з хрущів був. А я до ще й їх боюся. Хотіла б теж останій раз їх бачити в дитинстві Але цей хрущик сидів і слухав вірші. Він відновив в мені віру в добро
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Приємно чути.
Але цей хрущик сидів і слухав вірші. Він відновив в мені віру в добро 
