Як я вас розумію, п. Іване! Спогади про те село, ще з нашого дитинства, лягають тепер в рядки: Моє босоноге дитинство, безхмарні, щасливі роки. Пташині стада, як намисто, гойдаються в хвилях ріки. Цей гомін, сільського розмаю, що в кожного зранку в дворі, і спів солов’їного гаю, і труд, від зорі, до зорі.
ПАНІ КАТИРИНО.ДУЖЕ Й ДУЖЕ ВАМ ДЯКУЮ. ТАК ВИ ПРАВИ, ТАКА ДІЙСНІСТЬ І ЇЇ НІКУДИ НЕ ДІНИШ.АЛЕ НАША ЛЮБОВ ДО РІДНОГО КРАЮ, ДО СВОЇХ КРАЯН ДАРОМ НЕ ПРОЙДЕ. СПАСИБІ ВАМ.
Пане Іване, зміст Вашого вірша випромінює світло! Він чарує щирістю, красою! Але форма... Дійсно, вона потребує серйозного доопрацювання. Від щирого серця бажаю Вам творчої наснаги!
ПАНІ МАРІЯ. КОЖНЕ ВАШЕ СЛОВО ДЛЯ МЕНЕ ВІДРАДА І ПОРАДА. ТОМУ СЕРДЕЧНЕ ВАМ СПАСИБІ.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
