ДРУГОВІ

                              В.К.

         У світах самоти ми, мабуть, не одні –

Раптом хтось добре слово промовить мені,

  Хтось пришле гарну звістку з далеких світів

         І розвіє мій смуток, що в серце забрів.

        Хтось молитву промовить за душу мою,

        Щоби дух мій зміцнився в нелегкім бою,

        А як ворог на мене піде із мечем –

        В мить останню хтось завжди підставить плече...                                                          

        Свою душу лиш вірою зцілюю я,

        А ще - Друга словами, що сум прожене

        І життя моє світлом осяє земне!