Матусю ти мила,матусю свята, Чому ти рішила,що я сирота? Лишаєш мене ти в родильнім будинку, Подумай ще трохи,одну ще хвилинку. Я тебе прошу і щиро благаю, Своїми ручками тебе обнімаю. На тебе я дивлюсь і щиро сміюся, Бо ти моя мила і рідна матуся. Не можу просити своїми устами, Лиш молю і благаю,своїми очками. Невже ти матусю так зможеш зробити, Що зможеш мене ти отут залишити. Та вирок суворий,ти все ж присудила, Коли ти сказала,що я ти не мила. Що я тя не мила,і ти ня не любиш, Що ти зімнов щастя свого не здобудеш. Але щастя свого не будеш ти мати, Бо ти відказалась від свого дитяти. тебе я матусю,живов поховаю, Не скажу нікому,що маму я маю. І правди отої,нікому не знати, Що ходить по світу моя рідна мати. І в гості не прийду,до столу сідати, Коли ти удома будеш гостювати. Хоч тарілку на столик,для мене покладеш. Та правди святої,нікому не скажеш. Що живе у світі-сирітка маленька, Що ти її мама,що ти її ненька І тяжко ти буде,і серце заб'ється, Коли десь дитина чужа озоветься. А я озовуся у ту тяжку днину, Коли ти лишила мене сиротину. У сні лиш з тобою буду говорити, Що нетраба зі мною,так було робити. На ліжку дитину ти будеш шукати, І сльози свої ти будеш проливати. Але я вже велика,роки вже пройшли, Стежину до тебе сніги замели. І звертаюсь я нині,до всіх матерів, Не робітьви ніколи таких тягарів. Щоб вам було тяжко на цілее життя, То ж не залишайте своє ви дитя!
Соціальні проблеми - тягар суспільства з яким треба боротися, осуджувати такі вчинки. Держава теж не повинна стояти осторонь. Над віршем ще треба попрацювати, але тема добра.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
