Бабуся
Онуків люблять більше, ніж дітей,
Це заперечувати зовсім не беруся,
Переконалась в цьому у той день,
Коли дізналась, що уже бабуся.
Витьохкують ще в серці солов"ї
І погляди ловлю я чоловічі.
Не передати почуття мої,
Коли почую, як онук щебече.
Яка ж то радість - на руках маля,
Маленька крихітка, ріднесенька кровинка.
І пісню гордості співа душа моя,
Щаслива я бабуся, мати, жінка.
2005 р.
Додав: UKRPOETESA (09.06.2017)
| Автор: © Неоніла Гуменюк
Розміщено на сторінці : Вірші про сім'ю
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1711 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.
leskiv : Дякую за привітання.
Вас вітаю з Різдвом й НОвим роком,
Хоч у гості зайшли Ви наскоком.
ZhasminVKanoe : Поетеса метка з Кропивницького
Удалася до віршика дітського.
Вийшло трохи зажурно,
Бо воюєм задурно —
Наче п'єса
* Марка Кропивницького!
*
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА