Кольорами веселки малюю весну

Де словом надії краєвид облитий

Там бачу батьками посіяні квіти

Які щойно нині будять ся зі сну

Батьків вже немає а аромат квітів

На полях весняних і нині живий

Він іде до завтра і вчорашніх мрій

Пахне теплом сонця яке ледве світить

Все це я малюю тривання словами

Ті на життя полі мов дороговказ

Вони бумерангом вертають до нас

Як діти з далека до рідної мами.

А мама приймає у хату. Гостить.

Кладе перед ними усе що лиш має

З радості що прийшли сльози витирає

Ця радість стареньку все таки болить