В категорії матеріалів: 402 Показано матеріалів: 381-400
Сторінки: « 1 2 ... 18 19 20 21 »
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Для щастя А інколи хочеться тепла А інколи хочеться любові Хочеться щоб підтримка була, І найрідніші люди на землі. Щоб поруч був той друг Якого ти не зрадиш Який обереже від всіх недуг , Заради нього все віддаш.
І щоб була така людина Котру зовеш просто коханий, Для кого б ти була перлина, А він щоб був лише жаданий. Та найсвятіше на землі: Щоб поруч були мама й тато, Вони у світі лиш єдині Хто вірить в тебе свято.
Матуся ніжно обійме І скаже щире слово А тато страх весь віджене Задля маляти свого
Вибач, що кохаю. Вибач, що люблю. Просто я не знаю, Як без тебе проживу.
(Літературна легенда) ... та ось одного ранку голубого, Що ледь вдягнувся в літні постоли, на ньому сині очі зацвіли. Оті небесні, рідні ті, єдині, ті незрадливі, як її душа, незгасні, бо дружина є дружина, - Хоч не простить, а в горі не лиша...
Василю Михайловичу та Ользі Стахівні Чернюкам - з любов'ю. Онука
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ВСІМ МАМАМ НА СВІТІ
Мені захотілося підтримати маму, що сумує за мною, бо живу далеко від неї. Ось що вийшло.
Цей вірш було написано під час очікування нового життя...
Знайома стежечка веде Мене до неньчиної хати Усе довкола тут живе, Її присутністю богате. І кущ калини під вікном, Як і колись горить багаттям, І п'янко пахне полином, І матіолою,і м'ятой.
Барвисті метелики снів кольорових У дитинство щасливе вертають мене. В реалії тих почуттів, ще здорових, Не плямованих часом, що вік цей несе. Дитинства моменти – колискові пісні І голос бабусі, що співала мені, Повертається ніжно, у серці дзвенить, І я відчуваю, люблю милу цю мить. Сни кольорові, як картини чудові, Дзвінко линуть в рідній, матусиній мові, Молодій, енергійній - мові єдинства, І батьковім слові, пораді з дитинства. =======>
Вірш роздум про моє існування.
Кольорами веселки малюю весну
Де словом надії краєвид облитий
Там бачу батьками посіяні квіти
Які щойно нині будять ся зі сну
Батьків вже немає а аромат квітів
На полях весняних і нині живий
Він іде до завтра і вчорашніх мрій
Пахне теплом сонця яке ледве світить
Все це я малюю тривання словами
Ті на життя полі мов дороговказ
Вони бумерангом вертають до нас
Як діти з далека до рідної мами.
А мама приймає у хату. Гостить.
Кладе перед ними усе що лиш має
З радості що прийшли сльози витирає
Ця радість стареньку все таки болить
10.02.2008р.
"ТОП++ "
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...