|
|
В категорії матеріалів: 404
Показано матеріалів: 381-400 |
Сторінки: « 1 2 ... 18 19 20 21 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Він буде поруч
Живеш, працюєш, надбаєш.
Будуєш дім, ночей недосипаєш.
Встаєш коли ще півні не співали.
Для дітей, аби вони все мали.
А час іде, він не питає
Він все вперед щосили підганяє.
І ще недавно зовсім молодий,
А вже тепер видніє волос сивий.
На вигляд ще доволі мужній,
Та вже не здужаєш, вже не настільки сильний.
Сидиш у хаті, внуків виглядаєш.
Як помогти їм думаєш, гадаєш.
Здавалося б на старість літ що треба,
Сиди та горобців лічи край неба.
Та ні, на місці зовсім не сидиться.
Адже у чомусь ще годиться.
Підтримка і опора вірна,
Порада і розмова щира.
Він батько і дідусь, він друг.
Завжди й усюди оберігав нас від недуг.
Та раптом все, його нема.
Неначе рухнула уся опора.
Яке ж тепер буде життя?
Мені ж нічого не було треба.
Аби лише мене він зустрічав.
Веселий, радісний, здоровий.
Щоби до себе пригортав,
Щоб просто - був живий.
І я не хочу розуміти, що його нема.
Тепер перед очима лише чорна земля.
А згодом буде гранітна стіна.
Він був, а тепер його нема!!!!!!!!
Та поки я жива, поки серце болить,
Він буде поруч, Він буде жить!!!
|
Для щастя А інколи хочеться тепла
А інколи хочеться любові
Хочеться щоб підтримка була,
І найрідніші люди на землі.
Щоб поруч був той друг
Якого ти не зрадиш
Який обереже від всіх недуг ,
Заради нього все віддаш. І щоб була така людина
Котру зовеш просто коханий,
Для кого б ти була перлина,
А він щоб був лише жаданий.
Та найсвятіше на землі:
Щоб поруч були мама й тато,
Вони у світі лиш єдині
Хто вірить в тебе свято. Матуся ніжно обійме
І скаже щире слово
А тато страх весь віджене
Задля маляти свого
|
|
Вибач, що кохаю.
Вибач, що люблю.
Просто я не знаю,
Як без тебе проживу.
|
(Літературна легенда) ... та ось одного ранку голубого,
Що ледь вдягнувся в літні постоли,
на ньому
сині
очі зацвіли.
Оті небесні, рідні ті, єдині,
ті незрадливі, як її душа,
незгасні, бо дружина є дружина, -
Хоч не простить, а в горі не лиша...
|
|
Василю Михайловичу та Ользі Стахівні Чернюкам - з любов'ю.
Онука
|
|
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ВСІМ МАМАМ НА СВІТІ
|
|
Мені захотілося підтримати маму, що сумує за мною, бо живу далеко від неї. Ось що вийшло.
|
|
Цей вірш було написано під час очікування нового життя...
|
|
Знайома стежечка веде
Мене до неньчиної хати
Усе довкола тут живе,
Її присутністю богате.
І кущ калини під вікном,
Як і колись горить багаттям,
І п'янко пахне полином,
І матіолою,і м'ятой.
|
Барвисті метелики снів кольорових
У дитинство щасливе вертають мене.
В реалії тих почуттів, ще здорових,
Не плямованих часом, що вік цей несе.
Дитинства моменти – колискові пісні
І голос бабусі, що співала мені,
Повертається ніжно, у серці дзвенить,
І я відчуваю, люблю милу цю мить.
Сни кольорові, як картини чудові,
Дзвінко линуть в рідній, матусиній мові,
Молодій, енергійній - мові єдинства,
І батьковім слові, пораді з дитинства.
=======>
|
|
Вірш роздум про моє існування.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
