Жде далека путь- дорога у світанок чи на спад. Буде давня в ній тривога – і на картах, і без карт. Юність, радощів вітрильник, не проходить до кінця, то в припливи, то відпливи тягне зрілості серця. Ні, не текст – обдарування у природі, талані, - цих тривог зачарування, оп`яніння від борні. Не оплатиш це жар-небо , де – з орлами в унісон – чуєш, як нервово, грізно пахне порохом озон… .......................................... Будет дальняя дорога, то в рассвет, а то в закат. Будет давняя тревога - и по картам, и без карт. Юность, парусник счастливый, не простившись до конца, то в приливы, то в отливы тянет зрелые сердца. Нет, не строки - дарованье и природы, и судьбы,- этих смут очарованье, опьянение борьбы. Не оплатишь это небо, где - с орлами в унисон - чувствуешь, как грозно, нервно пахнет порохом озон...
|